економічний огляд

Не туристами єдиними.
Коротко про заробітки Одещини

Чим живе Одеська область за межами курортного сезону? Цифри, спостереження, коментарі
Після анексії Криму більшість українців, і не лише, обрали місцем для літньої відпустки узбережжя Чорного та Азовського морів, що є частиною України. У топі приморських курортів, зокрема, і Одещина.

Здавалося б, от воно — джерело невичерпного доходу та шлях для економічного зростання регіону.

Лише саму Одесу у минулорічному сезоні за підрахунками Головного управління статистики відвідало понад 1,5 мільйона туристів. Це десь стільки ж, як у докризовому 2013 році.

Минулоріч безпосередньо до обласного центру, окрім громадян України, приїздили відпочивальники із Західної Європи ( 17% від загальної кількості) та з Туреччини (5%).

У місті кількасот готелів різного ступеню комфортності. Втім, всі вони були попередньо заброньовані. Ціни стартують від 150 гривень на добу за двомісний номер. Трохи дешевше пропонували кімнату у приватному секторі.

Такі показники спонукають до думки, що саме завдяки купальному сезону жителі регіону і живуть увесь рік. Втім, області є чим похвалитися і окрім тимчасових заробітків.

Зерновий термінал / перевантажувальний комплекс ТОВ "Бруклін-Київ"
Кілька слів про господарський комплекс Одещини

Одеська область має потужний потенціал для розвитку промисловості. А ще тут готують кадри для працевлаштування у безліч галузей.

Багато відомих бізнес проектів, наукових, інформаційних та інноваційних старт-апів національного значення знаходиться саме на Одещині.

Сільське господарство (у значній частині - зрошувальне), переробка продукції аграріїв, машинобудування, легка та хімічна промисловість – це те, за рахунок чого розвивається економіка регіону.

Основними промисловими галузями Одеської області є машинобудування та металообробка, паливна, хімічна та нафтохімічна промисловість, медична, легка та харчова промисловість.

Найбільші діючі підприємства:
- ПАТ "Одеський кабельний завод "Одескабель"

- Одеський завод продовольчого машинобудування (або "Продмаш") - один з найбільших в країнах СНД виробників переробної техніки

- Одеський завод шампанських вин

- "Одеський авіаційний завод" - виробляє стратегічні деталі для авіаційної промисловості, а також для військово-повітряних сил України

- ТМ "Шустов" - торгова марка українських коньяків, що створюються на Одеському коньячному заводі

- Завод "Нептун" - розробка і виробництво апаратури зв'язку по високовольтних лініях електропередач

Товариство "ЗОНТ" - завод обладнання наукомістких технологій
Звичайно ж, велика частина промисловості Одещини прив`язана до моря. Адже тут 7 потужних морських портів, 5 судноремонтних заводів.

Вантажі та пасажирів перевозять державні судноплавні компанії та понад 20 приватних, майже 80 приватних крюїнгових та понад 90 експедиторських і агентських підприємств.

Систему морських торговельних портів утворюють 7 виробничих одиниць розташованих по всьому морському узбережжю області й у гирлі ріки Дунай.

Земельний фонд Одеської області складає 3,3 мільйонів гектарів. 78% з них займають сільськогосподарські угіддя.

Про дороги

Проблема Одещини – автошляхи. Для тих, хто подорожує або везе вантажі автобаном Е-95 (або Київ-Одеса), здається, що в регіоні з дорогами все нормально.

Але кілька кілометрів вбік від центральних шосе – і дороги перетворюються у напрями. Латаний кілька десятків разів асфальт дозволяє їхати зі швидкість не більше 30-40 кілометрів.

Краща ситуація у заможніших громадах. Або там, де були реалізовані інфраструктурні проекту, у тому числі – і за кошти Європейського Союзу. Наприклад, ініціативи з політики регіонального розвитку України, проект «Місцевий розвиток орієнтований на громаду», проекти транскордонного співробітництва.

Служба автомобільних доріг Одеської області обслуговує більше 8 тисяч кілометрів автодоріг. Дороги державного значення – 3500 кілометрів. Решта – місцевого значення. Традиційно у найгіршому стані – районні автошляхи, їх до 4 тисяч кілометрів.

У Службі автодоріг визнають - транспортне сполучення між населеними пунктами потребує значних капіталовкладень на реалізацію заходів з їх збереження та розвитку. А головна проблема – кількаразове збільшення інтенсивності руху транспорту за останні кілька років. Найбільше – на автодорогах в Одесу: Київ-Одеса, Одеса-Рені, Одеса-Мелітополь.

Хто не чув про грандіозну ініціативу місцевого губернатора Міхеіла Саакашвілі про капітальний ремонт траси Одеса-Рені? Загалом має бути відновлено 295 кілометрів. Наразі ремонт кілька разів починали та припиняли, профінансувавши по факту ремонт 5-ти кілометрів. А тиждень тому реконструкцію знову відновили – документи з підрядниками Саакашвілі підписав прямо на трасі.
Про торгівлю і гроші

Одещина забезпечила у 2015-у році 4,5% всіх експортних операцій в Україні, 2,6% - у імпорті. У грошовому еквіваленті — це 2624,4 та 1114,4 мільйонів доларів відповідно. Однак, ці показники менші від попереднього року, повідомляють у Департаменті «Агентство з питань інвестицій та розвитку» ОДА.

Найбільше з області продавали зерно, неорганічну хімію, добрива, жири та олії тваринного або рослинного походження, насіння і плоди олійних рослин, залишки і відходи харчової промисловості, електричні машини, чорні метали, алкогольні і безалкогольні напої.
Одещина та ЄС

Чи допомагає ЄС Україні загалом та Одещині зокрема?

За два останні роки країни ЄС запропонували нам кількасот проектів. Наразі в Україні реалізується більше 250 програм, зосереджених зокрема на підтримку демократичного розвитку і правильного керування, реформ регулювання й зміцнення адміністративного потенціалу, розвитку інфраструктури та ядерної безпеки.

Найсвіжішій європейський проект на Одещині – спільні заходи для малого та середнього бізнесу Одещини за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Днями в Одеській ОДА для керівників підприємств провели презентацію можливостей, що надає ЄБРР для розвитку малого та середнього бізнесу в Україні та Одеському регіоні.

Головна «фішка» проекту — перспективи використання консалтингових послуг ЄБРР для розвитку власного бізнесу. До того ж, цьогоріч за сприяння ЄБРР планується створення Центрів сприяння малого та середнього бізнесу спеціальних інституцій, котрі функціонуватимуть в 15-ти обласних центрах України, на території Одеси включно.

Про прямий зиск від Угоди про Асоціацію Україна-ЄС на Одещині говорять обережно.

У 2015 році експорт товарів та послуг підприємств Одещини зменшився на 6,3% у порівнянні з 2014-им. Імпорт впав на 55,6%. Регіон формує 4,5% всеукраїнського експорту, 2,6% — імпорту.

Найбільше іноземні компанії та споживачі купують зернові культури, продукти неорганічної хімії та добрива. Всього одеські підприємства торгують зі 160-а країнами світу.

Експорт товарів до ЄС становив у 2015-у році 26% (у 2014-у - 25,7%).

Найсуттєвіші експортні поставки серед країн ЄС здійснювались до Іспанії, Франції, Італії, Бельгії та Польщі. знову ж таки, європейців цікавлять зернові культури, добрива, жири та олії, насіння.

Імпорт з країн ЄС становив у 2015-му році 29,4% (у 2014-у - 29,7%). Найбільші надходження імпорту товарів — з Німеччини, Польщі, Іспанії, Литви та Румунії. Здебільшого імпортували обладнання, механізми та електротехнічне обладнання.

Найсвіжіші цифри — у січні–травні 2016 року обсяги експорт товарів скоротився на 2,8%, імпорт збільшився на 8,5%.

Одеська влада каже, що усвідомлює зміну географічної структури експорту товарів з регіону. Однак до глибокого розуміння цього місцевими експортерами ще далеко.

Відтак, більшість заходів місцевих органів влади направлені на сприяння переорієнтації експортерів з традиційних ринків збуту продукції на нові, перспективні, у відповідності з європейськими ініціативами України.

Сприяння щодо залучення підприємств-виробників промислової продукції області до участі у ярмарково-виставкових заходах, заходи за участю представників іноземних держав, міжнародні форумі та багато іншого - все це проводиться для стимулювання місцевої бізнес-активності. Також діє Програма залучення зовнішніх ресурсів та розвитку міжнародної діяльності Одеської області на 2014-2016 роки. Її мета — створення умов для залучення зовнішніх ресурсів, залучення коштів міжнародної технічної допомоги, розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств.

«Ще занадто рано говорити про здобутки чи втрати від ЗВТ адже зміни у економіці відбуваються повільно. Тим не менш для того, щоб отримати максимум від цієї угоди, одного зниження митних зборів замало, має змінитися сутність регулювання закордонних взаємовідносин, яка буде привабливою для малого та середнього бізнесу. Нещодавнє прийняття закону у першому читанні про спрощення експорту послуг — це важливий крок для ІТ спільноти нашого регіону. Сприятливими умовами для виходу на ринок ЄС складаються для аграрнопромислової сфери, вона складає левову частину експорту нашої області. Я вважаю, необхідно моніторити два фактори, які будуть вирішальними у оцінці впливу — це зростання прямих інвестицій та ріст підприємницької активності. Для цього ще мають бути вирішені ключові законодавчі питання, але певні позитивні зміни у цьому напрямі відчуваються»

Андрій Федотов
голова редакції у Ringostat
Матеріал публікується в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що реалізується Громадською організацією «Інтерньюз-Україна» у партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща). Публікація цього матеріалу стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю редакції «Час Чернігівський» та необов'язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.
Made on
Tilda